Розширення словникового запасу. Chapter I
- Розширення словникового запасу
- Як мозок запам’ятовує слова (і чому ви їх забуваєте)
- Чому ви забуваєте слова, якщо вчите їх списками?
- Активний vs пасивний словник: де ваша слабкість?
- Метод трьох прикладів
Розширення словникового запасу
Часто ми відчуваємо, що знаємо англійську, але коли настає момент говорити – губимося і мовчимо. Звучить знайомо?
Річ у тому, що знати слова і вміти їх використовувати – це зовсім різні речі. Часто ми вчимо слова механічно, просто за списками або без контексту. Через це вони не “приживаються” в пам’яті, а коли потрібні, просто зникають.
Але маємо хороші новини! Ви можете змінити це вже сьогодні, витрачаючи всього 5 хвилин на правильне читання й практику. І це не про чергове зубріння, а про особливості мозку, розуміння яких допоможе нарешті апґрейнднути ваш словниковий запас.
Як мозок запам’ятовує слова (і чому ви їх забуваєте)
Короткочасна та довготривала пам’ять – у чому різниця?
Коли ви вчите нове слово, воно спершу потрапляє у короткочасну пам’ять. Це тимчасове “сховище”, де інформація зберігається від кількох секунд до кількох хвилин.
Це ніби ви записали слово на папірець та поклали його в кишеню. Через день чи тиждень ви губите той листочок, а в пам’яті вже нічого не лишилося.
.png)
Чому ви забуваєте слова, якщо вчите їх списками?
Вивчення слів списком – це як читати перелік імен або цифр. Вони не пов’язані між собою, не мають історії, контексту чи емоцій.
Через це мозок не вважає ці слова важливими й швидко викидає їх із пам’яті.
Слово має «оживати» у реченнях, розмовах, текстах.
Ви дивитесь улюблений серіал і чуєте фразу:
«I’m fed up with this.»
Ця фраза звучить емоційно й у контексті ситуації — ви бачите, як герой розчарований.
Завдяки цьому ви легше запам’ятовуєте фразу, ніж 10 окремих слів з підручника (fed, up, with, this тощо) без контексту.
Що робити?
- Читайте і слухайте тексти, де слова вживаються природно.
- Записуйте не слова окремо, а речення з ними.
- Вживайте нові слова у своїх власних реченнях.
Активний vs пасивний словник: де ваша слабкість?
Усіх, хто вивчає англійську, можна умовно поділити на два типи:
1. Ті, хто багато "знає", але мало говорить.
2. І ті, хто може висловлюватись, навіть з обмеженим словником.
Ваша мета – бути в другій категорії.
У чому різниця?
Пасивний словниковий запас – це всі ті слова, які ви впізнаєте при читанні або слуханні, але не можете згадати самостійно у розмові.
Активний словник – це слова, якими ви реально користуєтесь, коли говорите чи пишете.
Подумайте про щось просте, що вам хотілося б сказати англійською — наприклад:
«Мені набридла ця робота, але я не хочу нічого міняти».
Якщо ви не можете легко це сформулювати — ці слова у вас пасивні.
Але! Це не означає, що ви маєте згадати точне слово fed up (бути “ситим по горло” від чогось).
Важливо, щоб ви змогли передати свою думку іншими словами. Наприклад:
- I’m tired of this job, but I don’t want to change anything.
- I don’t like my job anymore, but I’ll keep doing it.
Це теж класна стратегія!
Суть у тому, щоб не мовчати, а вміти говорити – навіть якщо простою мовою.
І саме це відрізняє активний словник від пасивного: ви використовуєте ті слова, які доступні тут і зараз, щоб донести зміст.
Чому це важливо? Пасивний словник – це запас знань. Активний — навичка. У реальному житті працює не те, що ви знаєте, а те, що можете використати.
Як "перевести" слова з пасивного в активний?
Метод трьох прикладів
Нові слова запам’ятовуються краще, якщо ви самі придумуєте з ними три різні речення.
Це змушує мозок:
- активно думати;
- використати слово в різних контекстах;
- зробити відповідні емоційні зв’язки у пам’яті.
Приклад:
Нове слово – rush (поспішати)
I rushed to catch the bus this morning.
Я поспішав/ла, щоб встигнути на автобус сьогодні вранці.
Don’t rush me, I need time to think.
Не підганяй мене, мені потрібно трохи часу, щоб подумати.
She rushed into the room without knocking.
Вона вбігла до кімнати, не постукавши.
! Важливо: не копіюйте чужі речення. Придумуйте свої – про себе, друзів, роботу, життя.
Shadowing. Метод "тіньового повторення"
Це техніка, яку використовують перекладачі та поліглоти. Суть: ви слухаєте носія мови й одразу повторюєте за ним уголос, намагаючись відтворити інтонацію, ритм, вимову.
Що це дає:
- слово автоматично закріплюється в активному вжитку;
- покращується вимова;
- формується мовленнєва звичка – ви починаєте говорити, не перекладаючи в голові.
Де практикувати:
- короткі подкасти (6 Minute English від BBC)
- фрагменти серіалів
- YouTube Shorts з субтитрами
Як робити:
- слухайте речення;
- повторюйте одразу за мовцем;
- повторіть ще раз без аудіо;
- запишіть фразу й використайте у своєму прикладі.
На що звернути увагу?
Слова, які не вживаєте – забуваються. Пасивна лексика “вимирає”, якщо її не оживити.
Активне використання ≠ багато говорити. Ви можете активізувати слова навіть у думках чи письмі – головне, створювати власні речення.

Слова не потрібно вивчати сотнями за вечір. Потрібно навчитися ними користуватися. Як з ложкою чи телефоном: спочатку трохи незручно, а потім – автоматично.
І тут якраз ми можемо допомогти.У Мовній ми не змушуємо зубрити списки або перекладати «the table is brown». Ми навчаємо говорити – навіть якщо поки ви боїтеся зробити перший крок. Даємо фрази, які звучать по-справжньому, практику, яка закріплюється в реальному житті, і підтримку, коли здається, що “нічого не виходить”!
Learning should feel like living, а не як контрольна з лексики 2007 року:)